Що було далі?
А далі все відбувалося як у якомусь страшному сні…
Найперше, у нас в родині трапилося горе, бо померла моя бабуся. І на похорон аж у СЕЛІ невідомо чого і невідомо звідки ПРИПХАЛАСЯ моя колишня начальниця адвокатка МІСЬКІВ!!! Що вона витворяла біля труни – годі уявити, бо це треба було бачити. Вона впала на коліна – І ПОЧАЛА РЕГОТАТИ з УСІЄЇ СВОЄЇ дурі. Ми всі були шоковані такою поведінкою. Але адвокатку неможливо було спинити. Ми змушені були вийти з кімнати, де лежало тіло покійної, бо спостерігати регіт адвокатки, коли ми всі були в сльозах, було нестерпно важко. Врешті вона таки поїхала геть…
