Робота в Польщі: спроба №3 – Щецин. Робота на прибиранні вагонів у Щецині.

           Частина 1. 

Після трускавки і довготривалого лікування (окремі лікарі замість діагнозу ставили інвалідність!!! внаслідок ТАКОЇ «праці») я все ж вирішила спробувати щастя ще раз. На той час ще були запрошення старого зразка. Ніхто нічого на кордоні практично не контролював, а моє запрошення на трускавку і відповідна віза на півроку (180 днів) були дійсні ще декілька місяців. Я довго ходила містом, щоб знайти якусь агенцію, через яку можна було працевлаштуватися на цих три місяці, які у мене залишились після трускавки. (Візовий час минув, бо після трускавки довелося проходити цілу реабілітацію хребта).

Адвокатка Міськів О. Т.

Знову стаття не по темі Блогу...

(Але планую повертатись до теми про заробітки)

Просто якщо колишня начальниця не дає жити, і я змушена перебувати під постійним стеженням, тиском та різноманітними утисками АЖ УЖЕ ЦІЛИХ ДЕСЯТЬ РОКІВ!!!! То якось повернутись до звичного життя не випадає нагоди, та й мабуть, уже не випаде... 

Попередні статті про злочинну діяльність адвокатки О. Т. Міськів та сусідки-поліцейської Є. Сєрової можливо вийшли трохи незрозумілі чи малодоказові для звичайного читача: і тут нічого дивного немає, адже лише ті, хто насправді стикнувся із жахливим тиском СИСТЕМИ, лише ті будуть спроможні  зрозуміти мене, і те, з чим мені доводиться стикатись і боротися щодня. І власне як це все складно, а іноді і неможливо просто описати звичайними словами...

 Отже, що змінилось і додалось за цей зовсім некороткий відрізок часу!

Незаконне прослуховування і розповсюдження записів мого приватного життя повністю зруйнували мою особистість, можливість самореалізації, репутацію... До цього додалися відверта брехня про мене, мою родину і начебто якусь незаконну діяльність - мене більше не сприймають за ту, ким я є насправді, а все найближче і найдальше оточення повідверталось від мене, і ми звичайно не спілкуємось...

Злочинне кодло вимагає від мене віддати квартиру і 100 тисяч українських гривень: конкретно дзвонив колишній співмешканець Сєрової, вимагав виїхати з квартири, погрожувала та залякувала сама Сєрова, сусід та військовий пенсіонер Дмитренко вимагає гроші і постійно складає на мене заяви в поліцію незрозумілого змісту... За цей час я відвідала ще ДБР та декілька інших інстанцій і зрозуміла, що мої скарги - це марна справа, особливо вже в часи війни, і особливо, коли в цьому кодлі перебуває місцева так звана журналістка Мітченко О. М. Всі ці люди пов'язані дружніми, робочими або ж сусідськими зв'язками, тому нічого дивного в атаці на мене цих виродків в сукупності немає. Єдине, чим порадувало ДБР, так це тим, що проти мене не порушено жодних кримінальних справ (бо ж Сєрова весь час погрожувала, що проти мене начебто ведеться слідство)...

Я вже неодноразово писала, скільки норм чинного законодавства порушила горе-адвокатка і так звана поліцейська. В будь-якій правовій державі такі дії були б у принципі неможливі, або ж злочинців було б покарано.

Режисером цього всього фарсу у моєму житті виступила звісно адвокатка і моя давньоминула начальниця О. Т. Міськів, активними виконавцями стали поліцейська Є.Сєрова, людина, яка називає себе журналісткою, О. Мітченко, мій сусід-психопат військових пенсіонер В.Дмитренко, а найголовніше - близький друг Міськів, гнида О. ОСТАПОВИЧ - він теж мій СУСІД (ми живемо в одному дворі), водночас професор, якому я колись здавала кандидатський іспит з німецької мови. Саме ця тварюка і рознесла брехні про мене та про мою якусь там незаконну діяльність в Центрі БВПД на замовлення О.Міськів.   

Забула додати певний нюанс - дехто з окреслених мною осіб розмовляють виключно маскальською мовою...

 ***

                                    І на прощання - віршик, яким я собі даю надію...

Проживає у Франківську

Адвокат Оксана Піськів

Не думає, не гадає,

Всіх з роботи виживає.

На роботі щоб зостатись

Треба долари їй дати.

Все про всіх на світі знає,

Всім прослушки наставляє…

Всіх на світі обсирає,

З прокурорами лягає…

Та настане ще розплата

і для Піськів-адвоката!

***

Скоро, вже зовсім скоро

В тюрму сяде Сєрова,

З нею – засрана журналістка,

Котра вже як в горлі кістка.

Про поліцейську Тисменицького відділу поліції збоченку СЄРОВУ ЄВГЕНІЮ ВАСИЛІВНУ ЧАСТИНА 2

Що було далі?

А далі все відбувалося як у якомусь страшному сні…

Найперше, у нас в родині трапилося горе, бо померла моя бабуся. І на похорон аж у СЕЛІ невідомо чого і невідомо звідки ПРИПХАЛАСЯ моя колишня начальниця адвокатка МІСЬКІВ!!! Що вона витворяла біля труни – годі уявити, бо це треба було бачити. Вона впала на коліна – І ПОЧАЛА РЕГОТАТИ з УСІЄЇ СВОЄЇ дурі. Ми всі були шоковані такою поведінкою. Але адвокатку неможливо було спинити. Ми змушені були вийти з кімнати, де лежало тіло покійної, бо спостерігати регіт адвокатки, коли ми всі були в сльозах, було нестерпно важко. Врешті вона таки поїхала геть…

Про марґінальну адвокатку системи БВПД О. Т. Міськів, збоченку поліцейську Сєрову Є. В., і про те, як незаконне прослуховування повністю зруйнувало моє життя ... Частина 1. Як я працювала черговою БВПД

Тут вміщена стаття не по темі блогу.

Тривалий час мені не вдавалося зібратись з духом, думками і описати все, що довелося пережити за останні п’ять років, аж поки я не натрапила на інтернет-публікацію журналіста С. Дацюка [http://www.uis.kiev.ua/russian/win/_other/k-telegraph/persecute.htm]. Мені здається, що в ній відображено все те, що змушена терпіти останніми роками… Насамперед хочу уточнити, навіщо я це все описую. Бо з часу мого звільнення з центру бвпд пройшло вже цілих п’ять років, а мене продовжують переслідувати злочинні особи, котрі називають себе адвокатами (дехто навіть є “адвокатом майбутнього” – страшне ж наше майбутнє!). Довіри та коментарів до своїх слів не потребую, все, що написане тут – правда, бо якби мені хотілося б щось вигадати, то я б придумала більш вражаючу та більш ґрунтовну історію.

Поради тим хто їде в Польщу на полуницю вперше

Отже, тим, хто їде в Польщу вперше, варто пам’ятати, що так чи інакше брешуть всі – від перевізників і кадрових агентств до польських панів та українців-заробітчан. Останні – хоча б тому, що не розповідають правди про чистий прибуток від заробітків, а називають суми заробленого без врахування витрат на дорогу, документи, харчування та проживання в Польщі. Крім того, не кожен зізнається, наскільки фізично важко працювати на сільських роботах в Польщі: більшість відмовчується або радить спробувати самому чи самій. Ті ж, що скаржаться на важкість, як правило, витримують шалений темп роботи та їдуть ще раз і ще раз. У порівнянні зі збором трускавки, робота на малині здається раєм, але прибуток буде залежати насамперед від врожайності ягід кожного окремого року, а вже потім від фізичної сили та витривалості заробітчан. Не слід нехтувати тим, що хімікати, якими поляки обробляють ягоди, фрукти, овочі, дуже токсичні і викликають алергічні реакції, несподівані за своїми наслідками для “першачків”. Правда, бувалі заробітчани кажуть, що з часом все це минає, і наступні сезони будуть значно легшими.

Збір полуниці. Частина друга

Частина друга: УМОВИ ПРАЦІ

село Рашево Дворське (місцезнаходження на карті)

Умови проживання та робота на трускавці: знання польської мови пани не вимагали, проте дуже тішились, коли їх розуміли та намагалися розмовляти польською. Наші роботодавці добре розуміли українську. Поспілкуватися можна було і російською, яку старше покоління поляків ще пам’ятало, бо вивчали у школі.

На роботу до села Рашево Дворське (гміна Червінськ над Віслою, повіт Плонський, воєводство Мазовецьке) ми приїхали в неділю, о 15 год., проте не відпочивали, а відразу пішли в поле, бо жодних вихідних пані українцям не давала.

Збір полуниці. Частина перша

ПЕРЕВІЗНИКИ

 

Все важче віднайти українців в західних областях нашої держави, які б жодного разу не спробували заробітків в Польщі. Криза в Україні та стрибок долара змусили мене шукати щастя в Польщі вдруге у червні 2016 року. Я поїхала на збір трускавки (полуниці) в сільську місцевість Рашево-Дворське недалеко біля Червінська.